![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Oct. 31st, 2023 at 3:59 AM
У мене таке враження, що мої діти живуть в підручнику з історії.
- Дивіться, діти, уважно. Так виглядає Революція. Сфотографувати тебе на фоні барикади? Так, це автозак. Так, це загиблі. Так, це все насправді.
- Дивіться, діти, уважно. Так виглядає захват чужих територій. Так, це звідти до нас приїхали люди. Їх називають "переселенці". Тому, що їм довелось переселитись. У них більше немає дома.
- Дивіться, діти, уважно. Це війна, як би її не називали. Так, це туди поїхав дядя Сергій. Але він з досвідом, ми в нього віримо.
- Цю главу, діти, можна пропустити. Це банальна пандемія. Вчитись на дистанційному не так вже й погано. З рештою ми впораємось.
- Дивіться, діти, це - повномасштабна війна. Так, це окупація. Не виходьте на вулицю, чекайте наших. Так, дядя Сергій загинув. Так, і дядя Макс теж. Так, я обіцяю вам повернутись. Я ж ніколи вам не брехала.
- Дивіться, діти. Так виглядає антисемітизм. Так, той, про який читали. Ні, у мене немає пояснень.Це якесь середньовіччя.
... Я чекаю на наступну главу. Сподіваюсь, що мені не доведеться казати:
- Дивіться, діти, це ядерна зима. На цьому книжку можна закривати. Продовження не буде.