My Virtual Reading Room

«Я поверну собі своє життя
обіцяю»
написано маркером на стіні одного
популярного закладу Києва
там і кава і тістечка і модний одяг намисто музика та балкони з неймовірним виглядом
я бачив
як туман обіймає хмарочос
ніжно та тихо.
«Любові не існує»
написано на іншому поверсі цього закладу
а ще не існує моря
не існує повітря
не існує снів
і мене
але кава тут добра
знизу хтось дописав:
«Сонце, хто тебе змусив так думати?»
а я розкажу вам, хто:
болото, по якому важко дійти до бліндажу із позиції
міни, які падають поруч
завʼязана туго на шиї мотузка зими
частини людини
розкидані
розгублені по полю
химерно та неохайно
сон, який змушує кричати
дощ, коли тобі ще кілька днів чекати на зміну
і сонце
яке заховалось в підвал
бо повітряна тривога
дійсно
хто тебе так змусив думати, сонце?
Коротка відпустка
кілька днів разом з дорогою
я бачусь із друзями
ліплю з глини
вперше за два роки випікаю чізкейк
який так собі вдався
разом з подругою спостерігаємо
як кішка зими схопила мишку вулиці
тримає
я можу дихати
дорогу напроти перебігає дівчина
тримаючи за повідок великого худого пса
десь виринають останні поверхи хрущовок
наче плавці батерфляєм
мерехтять гірляндами
ще трохи
і я знову захочу стати частиною
звичайного міста
вигулювати великого пса
смажити яєшню
пити каву в симпатичних книгарнях з високими полицями
це небезпечно
це дуже небезпечно
спокійне життя це хвороба
викинь ці думки
наче використані бахіли
втікай звідси
в свій бліндаж
в своє болото
в свої міни
я поверну собі життя
я поверну собі життя?
Обіцяю.

"I will get back my life
I promise"
is written with a marker on the wall of
a certain cafe in Kiev
which has coffee and pastries and fashionable clothing
necklaces music and balconies with an incredible view
I saw
how the fog embraces a skyscraper
tenderly and quietly.
"Love does not exist"
is written on another floor of this cafe
and also the sea does not exist
air does not exist
dreams do not exist
and neither do I
but the coffee here is very good
someone added below:
"Sunshine, who made you think that?"
so I will tell you who it was:
the swamp which makes it difficult to walk
to the dugout from your post
the mines which fall next to you
the rope of winter, tied tightly around your neck
the pieces of a person
scattered
lost throughout a field
oddly and untidily
a dream which makes one cry out
the rain when you still have several days till your relief arrives
and the sun
which has hidden in the basement
because of the air raid alert
indeed
who has made you think that, sunshine?
A short leave
a few days including travel time
I see my friends
sculpt things from clay
for the first time in two years, I bake a cheesecake
which turned out so-so
together with a female friend we watch
how the cat of winter has grabbed the mouse of the street
and is holding on to it
I can breathe
a young woman runs across the road on the other side
holding the lead of a large skinny dog
here and there, the top floors of Khruschev's era houses
peek out
like the swimmers who are swimming butterfly-style
they blink like strings of lights
a little longer
and I will again want to become a part
of an ordinary city
to walk a large dog
to fry eggs
to drink coffee in attractive bookstores
with tall shelves
this is dangerous
this is very dangerous
a peaceful life is an illness
throw away these thoughts
as if they were used shoe covers
flee from here
into your dugout
into your swamp
into your mines
I will get back my life
I will get back my life?
I promise.

(Maxim Krivtsov)